|
|
Методична работаМова моя, калинова! (виховний захід до Дня української писемності) Мета: виховання поваги і любові до рідної мови Обладнання: Книжкова виставка, цитати, висловлювання про мову, презентація «Мова – найдорожчий скарб» Хід уроку: « Любіть Україну у сні й наяву, Вишневу свою Україну, Красу її вічно живу і нову, І мову її солов’їну». В.Сосюра Вступне слово бібліотекаря: 9 листопада відзначається День української писемності і мови, а 21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у східних слов’ян дуже складна і досі не розв’язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов’янська писемність, слов’янська абетка і чи мали наші предки до цього інші писемні знаки ( 24 травня – День слов’янської писемності та культури) Прямим попередником слов’янської мови був алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом та Мефодієм у 863 році. Від давньоруського письма успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський. В середині 16 ст. у східних слов’ян виникає друкарство. Перша друкована книга під назвою «Апостол» надрукована в Москві в 1564 році, В Україні – у Львові – 1574 році Іваном Федоровим. Українська мова функціонує як національна мова українського народу в Україні. Державною мовою в Україні є українська мова. І сьогодні ми зібралися з нагоди вшанування рідного українського слова. Класик української літератури Панас Мирний писав: « Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування». Давайте, сьогодні, разом возвеличимо свою рідну мову у віршах, піснях, погортаємо календар знаменних дат, познайомимося з крилатими висловами про мову. 1-й учень: Її –незміряно багату, Дзвінку, і ніжну, і завзяту, як день сьогоднішній чудову,- Люблю, люблю вкраїнську мову. І тихо мовляться слова, І шепче зірка вечорова, І чуть, як засина трава У колисковій, рідній мові Рідна мова, якою мати розмовля І гомонить в степу земля. Такою мислю я спілкуюсь. Вона і вчить, і окриля. Я з нею мрію, нею сплю Вона чистіша від вогню. Серед усіх народів світу Звеличує мою рідню. Ну де ще є така чарівна пісня, Серед яких на світі мов? То серце від журби неначе стигне, А то повіє радість і любов. Як гул століть. як шум віків, Як бурі подих – рідна мова Життя духовного основа. О, мова рідна! Золота колиско, В яких світах би не бувала я, - З тобою серцем, і по-українськи Я вимовляю мамине ім’я. З.Кучерява 2-й учень: Багата і милозвучна наша рідна мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів. Наша мова – одна із багатьох див, створених народом, вона віддзеркалює душу народу, його історію. Не цурайтесь мови, люди, Рідного джерельця, Хай вона струмочком буде, Хай дійде до серця Хай вона в піснях лунає Кожен день і в свято, Соловейком хай співає В українській хаті. Бібліотекар: Великий учений, професор Київського університету, перекладач, мовознавець, митрополит Іван Огієнко у своїй праці «Наука про рідномовні обов’язки» писав: «Мова – то серце народу: гине мова гине народ. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ». У мові – уся для народу. Без неї не має нас як народу: не має минулого, не має й майбутнього. Слово рідне ввібрало в себе віковічний плин Дніпра, шурхіт колосся, шепіт діброви, спів соловейка, пісню трударя на важкій ниві. Ввібрало це слово вільнолюбний поклик козака, який боронив рідну землю від ворожих нападів, закличний погук Богдана Хмельницького. До появи славнозвісної «Енеїди» І.Котляревського часто можна було чути, що, мовляв, українська мова придатна лише для хатнього вжитку. Котляревський першим поклав глибоку борозну на цілині нової української національної культури як письменник і драматург, як творець своєрідної енциклопедії українського побуту тих часів. Подібно до «Енеїди», яка стоїть біля витоків нової поезії, «Наталка – Полтавка» започаткувала становлення нової української драматургії. Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине… От де, люди, наша слава, Слава Україні! Віщі слова великого Тараса Шевченко – письменника, бунтаря, філософа, основоположника української літературної мови. Не дурите самі себе, Учитесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. 3й учень: Календар рідного слова мовою документів: 1720 рік – Петро І видає указ про заборону книгодрукування українською мовою 1754 рік – указ Катерини ІІ про заборону Книгодрукування українською мовою в Києво – Могилянській академії. 1769 рік – видано розпорядження Синоду про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг 1775 рік – Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ; закрито українські школи при полкових канцеляріях. 1811 рік – закрито Києво- Могілянську академію, де навчався сам Ломоносов 1817 рік – указ про викладання в школах західної України лише польською мовою. 1847 рік судовий процес над Кирило-Мефодіївським братством. 1862 рік – закрито недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури. 1863 рік – Валуєвський циркуляр – заборонили видання книжок українською мовою. 1884 рік – закриті всі українські театри 1895 рік – заборонено випуск української дитячої книжки 1914 рік – Микола ІІ ліквідує українську пресу – газети й журнали 1925 рік – відбувся Пленум ЦК України про «українізацію України» 1978-1983 роки – постанови про посилення вивчення російської мови в школах союзних республік 1989 рік – на десятій сесії Верховної Ради УРСР прийнято Закон «Про мови в Українській РСР», який забезпечує розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя, який проголосив українську мову державною. Від рідного слова ти сил набирайся Ніколи й ніде ти його не цурайся Із нього черпай любов, наче воду Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті, Вона – як зоря пурпурова, Що сяє з небесних висот, І там, де звучить рідна мова, Живе український народ. Далі учні представляють власноруч зроблену мультимедійну презентацію «Мова-найдорожчий скарб» Бібліотекар: Українська мова – це мова багатомільйонного народу, одна із найбагатших і найрозвиненіших мов світу. Це неповторна мова Шевченка і Франка, Лесі Українки, Тичини й Сосюри, Рильського і Малишка, Стуса і Симоненка, Ліни Костенко, представників сучасного письменства. Українська мова живе в прекрасних піснях народу, в яких живе доля, краса, гордість, мрії, сподівання. Пісня – це голос народу, це поетичний вияв його працелюбної співучої вдачі, мрій і прагнень. Пісня – наш паспорт вічний, Пропуск у цілий світ Ми не ховали обличчя, Гордо йшли сотні літ. Калиновою, солов’їною називали прекрасну українську мову поети. Просте слово несе людям добро, правду, істину. Його не можна не любити, без нього не можна жити. Любити мову і добре знати її – поняття взаємопов’язані. Треба глибоко вивчати закони мови, словники, норми вимови, опановувати її скарби, розвивати мову. Дорогі друзі! Знаймо, бережемо, збагачуймо велике духовне надбання народу – рідну українську мову, бо мова – основа духовного життя народу, втрата її, за словами Панаса Мирного, «смерть для його душі». Як парость виноградної лози, Плекаймо мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай щоразу служить вам… М.Рильський
підготувала: Соколовська В.В. завідувач бібліотекою гімназії «Інтелект»
|
